«Нам також поки що не вистачає ресурсів для рішучого наступу». Російські ЗМІ про Україну

Відставний генерал ФСБ Володимир Джабаров, який нині сидить у кріслі «першого заступника голови Комітету Ради Федерації з міжнародних справ», продовжує твердити, що «без зміни політичного режиму у Києві мир на Україні відновити буде дуже складно». В інтерв'ю «Парламентской газете» він сміхотворно заявляє: «Ми по-різному розуміємо мирні переговори з Україною. Україна їх розуміє дуже оригінально: звільнення всіх територій, повернення кордонів 1991 року, що для нас уже неприйнятне, оскільки після початку спеціальної військової операції Росія приросла новими територіями»...

«Їм буде не до вилазок на територію Росії»

«Умови, які пропонує сьогодні Україна (зокрема, київський режим вимагає повернути Крим), є неприйнятними. Але, гадаю, ми готові до переговорів, на яких головним лейтмотивом стане капітуляція Києва, прийняття російських умов, демілітаризація та зміна політичного режиму у Києві. Вважаю, що без зміни київського режиму мир на Україні буде відновити дуже і дуже складно», - продовжує твердити Джабаров на сторінках «Парламентской газеты».

Однак довго розмірковувати про глобальну російську «миротворчість» Джабаров явно не в змозі, оскільки змушений шукати відповіді на приземленіші «виклики». Наприклад, «якими можуть бути дії у відповідь з боку Росії на теракт українських диверсантів у Брянській області».

«По-перше, тактично треба посилювати контроль за кордоном, над повітряним простором у прикордонній території, посилювати пильність прикордонників та місцевого населення. Це робиться, немає сумнівів. Також наші силові структури повинні посилити агентурну оперативну роботу щодо диверсантів та їх посібників, щоб своєчасно їх виявляти та знищувати. По-друге, треба забезпечувати вирішення стратегічного завдання – перемогу Росії у СВО. Якщо згадати наші контртерористичні операції на Північному Кавказі, то коли наші війська підтискали міжнародних терористів, вони відповідали терактами в Будьоннівську, Каспійську, на «Норд-ості», у столичних станціях метро. Так намагалися посіяти паніку серед населення, але нічого не вдалося – всі спроби розгойдати ситуацію були припинені, а кожен, хто причетний до тих терактів, – покараний. Впевнений, так буде й цього разу», - намагається переконати Джабаров.

Він чомусь не дивується з приводу дірявого російського кордону, зате ні з того ні з сього закликає використовувати «досвід Ізраїлю, який постійно зазнає нападів груп терористів».

«Ізраїльтяни нещадно їх знищують, причому не соромляться діставатися лігва терористів і, якщо треба, перетинають кордон країни, щоб ліквідувати центри підготовки диверсантів, склади зброї та вибухівки. І ми весь цей комплекс заходів, думаю, застосовуватимемо», - погрожує відставний генерал ФСБ.

Він також не сумнівається, що «теракт на Брянщині, за задумом наших ворогів, має відвернути увагу від подій на українському фронті».

«Зараз українські спецслужби намагаються відвернути увагу свого населення від Артемівська – це місто, одне з ключових населених пунктів на карті воєнних дій, незабаром перейде під контроль російських військ. І ось такими терактами вони хочуть «підсолодити пігулку» від знакової поразки ЗСУ», - запевняє Джабаров.

Втім, відставний фсбшник вважає, що «у міру успіхів ЗС Росії в зоні СВО кількість спроб прокиївських сил здійснити теракти та диверсії на території нашої країни не збільшуватиметься».

«Головне завдання теракту в Брянській області – пошуміти та втекти. Все це робиться напоказ, щоб довести західним господарям, що вони недаремно вкладають кошти в нацистську Україну. А в міру завдання ударів по центрах прийняття рішень в Україні, у тому числі по центрах підготовки терористів, та й по центрах роботи українських спецслужб, їм буде не до вилазок на територію Росії. Їм треба думати про порятунок власних шкур», - лякає Джабаров.

Залишається лише нагадати, що ще в серпні 2022 року на сторінках тієї ж таки «Парламентской газеты» Джабаров впевнено заявляв, що «спеціальна військова операція має переможно завершитися на західних кордонах України».

«Не змогли відправити економіку у нокаут»

Газета «Аргументы и факты» обзиває Україну «утриманкою Заходу» і намагається визначити дату, «коли звалиться економіка України». Однак нічого з цього у неї не виходить.

Незважаючи на те, що, за даними «АиФ», «держборг України перевищив 116 мільярдів доларів при інфляції понад 20% і неухильно прагне 102% від річного ВВП», опитані газетою експерти, на жаль, «не чекають на колапс економіки та голоду в Україні доти, доки США та країни Європи не знімуть київську владу з утримання».

«Удари по критичних об'єктах енергетичної інфраструктури, відтік населення та витрати на сотні тисяч солдатів супроводжувалися падінням ВВП України на третину, але не змогли відправити економіку країни у нокаут. Це стало можливим завдяки щедрій фінансовій допомозі США, Європейського союзу та інших країн та організацій, включаючи Міжнародний валютний фонд, а також вивезення сільгосппродукції та інших товарів. Бойові дії не торкнулися більшої частини промислового виробництва України, хоча серйозно підкосили її експортний потенціал», - змушена визнати «АиФ».

«Якщо Захід перестане фінансувати Україну, то державні витрати неминуче впадуть, – запевняє якийсь «директор Інституту нового суспільства» Василь Колташов. – У цьому випадку відбудеться колапс внутрішнього ринку. Курс гривні обрушиться, стане неможливо платити зарплати чиновникам, перестануть надходити виплати мобілізованим тощо».

Водночас Колташов визнає, що «Захід і не утримує України цілком, тому що її економіка продовжує працювати, але оплачує роботу української держави – держапарату та армії».

«Україна тепер без будь-яких бюрократичних перешкод експортує кукурудзу, пшеницю, соняшникову олію, залізну руду, сталь і металеві вироби, багато обробних підприємств продовжують працювати», - не заперечує Колташов, але відразу з розумним виглядом намагається переконати, що «важливу роль у підтримці українців Заходом також грає корупція - частина військової та гуманітарної допомоги розкрадається, що допомагає українським чиновникам підтримувати свій рівень життя, незважаючи на весь тягар ситуації».

Не може порадувати «АиФ» і колишній заступник міністра РФ із сільського господарства, доктор економічних наук Леонід Холод. На його думку, «незважаючи на сильне скорочення врожаю зернових в Україні минулого року та похмурі прогнози на 2023 рік, голод українцям поки що не загрожує».

«Агропромисловий комплекс – це одна з найважливіших та найпотужніших галузей економіки України, – розповів Леонід Холод. – Внутрішнє споживання там з урахуванням переробки – 30-40 мільйонів тонн зернових, решту щороку вони експортували. 2021 року українські аграрії зібрали рекордний урожай - понад 100 мільйонів зернових, тому навіть якщо здійсняться прогнози і цього року врожай впаде до 50 або 40 мільйонів тонн, то це покриє потреби самої країни».

«Найбільше постраждали саме виробники зерна, у них найбільші неприємності, хоча погода взимку була нормальною. Якщо навіть на полях не велися бойові дії, то там можуть бути мінні поля, комбайнерів на роботу вчасно не відправити, паливно-мастильні матеріали нормально не підвезти, елеватор може бути зруйнований, а якщо врожай все ж таки зібрали, то ціла проблема встає, як його вивезти. Та й оборотних коштів, звичайно, для посівної не вистачає, логістика порушена та подорожчала. Звідси й падіння врожаю», - рутинно пояснив Холод, але не наважився сказати навіть приблизно, коли ж «упаде економіка України».

«Ефективна частина української робочої сили»

Московське видання з наївною назвою «Независимая газета» стверджує, що «далеко не всі українські біженці хочуть повертатися додому». При цьому газета має на увазі біженців, які виїхали від війни не в Росію, а на Захід.

«На тлі очікуваного відходу Збройних сил України з Бахмута (Артемівська) у Києві активно заговорили про майбутнє України після перемоги. А також про повернення біженців із країн Євросоюзу, де вони дедалі успішніше адаптуються. Для подальшого залучення людей до країни, у київських ЗМІ закликали зробити ставку на українську діаспору у світі та мешканців пострадянського простору. Причому реалізація запропонованих ними умов спочатку могла б запобігти воєнному конфлікту. Хоча за збереження нинішнього українського керівництва, біженці в країну не повернуться», - робить «Независимая» зручний Кремлю висновок.

Цитуючи опублікований в українських ЗМІ звіт Агентства ООН у справах біженців, «НГ» не приховує, що 77% українських біженців у ході соцопитування у грудні 2022 – січні 2023 року заявили, що планують повернутися до своєї країни навіть при тому, що за останні місяці умови життя біженців за кордоном покращали.

«НГ» наголошує на думці директора київського аналітико-дослідного центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка, який пропонує «для кардинального вирішення проблеми щодо повернення в країну людей змінити парадигму української держполітики» та «зробити ставку не лише на тих, хто виїхав, а й на всю українську діаспору у світі, а також на мешканців пострадянського простору, зокрема Росії, Білорусії, Казахстану тощо».

«Хоч тут відразу можна було б сказати, - хитро вивертає питання «НГ», - що заявлені ним завдання вимагали б поряд з іншим формування нормальних умов для розвитку освіти та культури представників того самого, що історично існувало на території сучасної України «російського миру», яких у Києві вважали за краще записати у вороги, замість домовитися з ними про мирну взаємодію. Що зрештою і спровокувало багаторічний конфлікт».

«НГ» відразу знаходить «правильного» кремлівського «експерта» - якогось «провідного наукового співробітника Інституту країн СНД» Олександра Дудчака, який запевняє: «Але якщо в Києві й надалі залишиться нинішнє керівництво і продовжить проводити колишню політику, то очевидно, що всяке досягнуте перемир'я з ним виявиться тимчасовим. При цьому у західних країнах традиційно розглядали Україну лише як джерело різноманітних ресурсів, у тому числі трудових. До того ж від вихідців із країн Африки та Близького Сходу українські мігранти відрізняються вищим рівнем кваліфікації та ступенем придатності до адаптації у тих самих європейських країнах. І надалі країни ЄС намагатимуться відібрати для себе найбільш підготовлену та ефективну частину української робочої сили».

«Ну а тих, хто не потрібен євроспільноті, зокрема, хворих і людей похилого віку звідти постараються видавити. Утім, якщо сьогоднішній київський режим вдасться усунути від влади, ситуація на українській території здатна кардинально змінитись», - мріє Дудчак.

«Мережецентрична війна»

Офіційне видання уряду РФ – «Российская газета» – опублікувала якусь «обмежену» думку якогось «військового експерта» Владислава Шуригіна, який закликає «переучуватися та згадувати уроки радянських військових академій».

«Українська армія, безперечно, побоюється зробити перший крок, піти у рішучий бій. Він для них може бути останнім. За нинішньої ситуації вони розуміють, що тактика ведення бою від оборони в укріпрайонах виявляється для них найуспішнішою. Зрозуміло, що їм у результаті доведеться йти в наступ, бо їх женуть західні товариші. Для них наступ - це можливість отримувати західну техніку та великі грошові транші. Однак точно сказати, коли саме розпочнеться масштабний наступ ЗСУ, напевно, не можуть навіть в українському керівництві», – заявляє «стратег» Шуригін.

На його думку, «одна з головних ставок ЗСУ в анонсованому ними самими та американцями наступі - це максимальна "цифровізація" ударних угруповань і ведення так званої "сетецентричної" війни».

«Тобто перевага у розвідці, виявленні цілей, швидкості та точності завдання ударів. Це їм мають забезпечити американці. Всі останні тижні та місяці відведені в тил для укомплектування бригади отримують новітні американські цифрові системи бойового управління та навчаються ними володіти. Але за всіх переваг, які напрацювали самі чи із західною допомогою ЗСУ та які складно заперечувати, є у них і проблеми. Невисока якість піхоти, дефіцит досвідчених офіцерських кадрів, відсутність, за великим рахунком, досвіду наступальних боїв. Також не можна не згадати відставання по танках та артилерії в рази та повну перевагу ВКС РФ у повітрі», - намагається обнадіяти Шуригін.

Водночас він визнає, що «нам теж поки що не вистачає ресурсів для рішучого наступу».

«Останні 20 років ми будували компактну армію для ведення локальних воєн. Наразі логіка бойових дій змінилася. Необхідне застосування інших тактичних та стратегічних прийомів. А це означає, що треба переучуватися, згадувати ті уроки, які викладалися в радянських військових академіях, аналізувати помилки та успіхи», - закликає кремлівський «експерт» з такою переконаністю, ніби «цифрові» технології придумали саме у радянських військових академіях.

«Необхідно повертатися до стратегії застосування масової армії, і це потрібно буде робити, як то кажуть, з коліс», - підсумовує «експерт» Шуригін, не уточнивши, кому саме він ставить це стратегічне завдання.

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»